НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ післядипломної освіти імені П.Л.ШУПИКА

Сторiнка: 4





ПРОСКУРА Ольга Василівна (1904-1978) - Заслужений діяч науки України, доктор медичних наук (1959), професор (1960), завідуюча кафедрою урології (1953 -1973). В 1928 р. закінчила Київський медичний інститут. В 1958 р. захистила докторську дисертацію "Рациональные методы хирургического лечения пузырно-влагалищных свищей". Учениця проф. А.А.Чайки. Автор 120 наукових праць. Науковий напрямок - запальні захворювання сечостатевої системи, лікування міхурно-піхвових свищів і нетримання сечі у жінок, пухлини сечостатевої системи, полікістоз нирок. Учні - професори П.М.Федорченко, Є.Я.Баран, І.Ф.Юнда.

РАДЗІХОВСЬКИЙ Анатолій Павлович (1942) - Заслужений діяч науки і техніки України (1996), лауреат Державної премії України (1986), дійсний член Української академії наук національного прогресу (1993) та академії інженерних наук України (1995), доктор медичних наук (1986), професор (1992), лауреат Державної премії України (1986), завідуючий кафедрою хірургії та опікової хвороби (1989). В 1970 р. закінчив Київський медичний інститут . В 1986 р. захистив докторську дисертацію "Лікування свищів підшлункової залози". Учень акад. О.О.Шалімова. Автор понад 250 наукових праць, в тому числі 16 атласів, монографій і керівництв. Науковий напрямок - проблеми хігургічної гастроентерології, зокрема гепатології, панкреатології, лімфології, патології імунітету та екології. Розробив методики ряду оригінальних операцій на печінці, жовчних шляхах та підшлунковій залозі. Під його керівництвом виконані 2 докторських та 6 кандидатських дисертацій. Заслужений художник України (1993), Відмінник охорони здоров'я (1986), Заслужений винахідник СРСР (1987). Нагороджений орденом "За заслуги" ІІІ ст. (1998), золотою та срібною медалями Міжнародної виставки книги (Лейпціг, 1980; Москва, 1987), золотою медаллю ВДНГ України (1985).

РОЩИН Георгій Георгієвич (1951) - Заслужений лікар України (2001), Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2000), кандидат медичних наук (1989), доцент (1996), завідуючий кафедрою медицини катастроф (1996). В 1977 р. закінчив Чернівецький медичний інститут. В 1989 р. захистив кандидатську дисертацію "Патогенетичне обгрунтування хірургічного лікування хронічного гепатиту з синдромом холестазу". Учень акад. О.О.Шалімова. Автор біля 100 наукових праць, 10 патентів та авторських свідоцтв. Науковий напрямок - комплексне лікування постраждалих з поєднаними та множинними травмами при надзвичайних ситуаціях. Керівник Українського науково-практичного центру екстренної медичної допомоги та медицини катастроф (1992).

РУДЕНКО Анатолій Юхимович (1935) - лауреат Державної премії України (1993), Заслужений діяч науки і технгіки України (1999), Заслужений лікар України (1980), доктор медичних наук (1981), професор (1989), завідуючий кафедрою нервових хвороб - 2 (1983). В 1958 р. закінчив Донецький медичний інститут. В 1980 р. захистив докторську дисертацію "Доінсультний період гіпертонічної хвороби". Учень проф. Д.І.Панченка. Автор понад 180 наукових праць. Науковий напрямок - рання діагностика, клініка, профілактика та терапія судинних захворювань головного мозку. Під його кервництвом виконані 4 докторських і 6 кандидатських дисертацій.

РУЧКОВСЬКИЙ Сергій Нечипірович (1888 - 1967) - чл.-кор. АМН Росії (1946), доктор біологічних наук , професор , завідуючий кафедрою епідеміології (1930 - 1958). В 1914р. закінчив медичний факультет університету Св. Володимира. Автор більше 100 наукових праць, в тому числі 4 монографій. Науковий напрямок - бактеріологія і епідеміологія кишкових хвороб.

САЄНКО Валерій Феодосійович (1941) - чл.- кор. АН України (1991), лауреат Державної премії СРСР (1987), Заслужений діяч науки і техніки (1992), доктор медичних наук (1980), професор (1984), завідуючий кафедрою торакоабдомінальної та судинної хірургії (1992). В 1964 р. закінчив Харківський медичний інститут. В 1980 р. захистив докторську дисертацію "Хірургічне лікування демпінг-синдрому". Учень акад. О.О.Шалімова. Автор понад 300 наукових праць, в тому числі 6 монографій. Науковий напрямок - хірургічна гастроентерологія. Під його керівництвом виконані 3 докторських та 18 кандидатських дисертацій. Директор Київського НДІ клінічної і експериментальної хірургії (1988). Нагороджений орденами "За заслуги" ІІІ (1997) та ІІ (2001) ст.

САМОСЮК Іван Захарович (1939) - лауреат Державної премії України (1993), доктор медичних наук (1989), професор (1991), завідуючий кафедрою фізіотерапії та курортології (1992). В 1965 р. закінчив Мінський медичний інститут. В 1989 р. захистив докторську дисертацію "Діагностика, патогенез, сучасні методи лікування церебрального арахноїдиту". Учень проф. Д.І.Панченка. Автор 219 наукових праць, в тому числі 16 монографій, 7 учбових посібників, 21 винаходу, 3 патентів,54 раціоналізаторських пропозицій. Науковий напрямок - діагностика, клініка та сучасні методи лікування (фізіотерапія та фізіопунктура) захворювань нервової системи. Під його керівництвом підготовлені 4 кандидати наук. Лауреат премії В.К.Семінського (1991).

СЕРГІЄНКО Микола Маркович (1934) - лауреат Державної премії України (1988), чл.-кор . АН України (1992),чл.-кор. АМН України (1993), доктор медичних наук (1972), професор (1974), завідуючий кафедрою офтальмології (1978). В 1958 р. закінчив Харківський медичний інститут. В 1971 р. захистив докторську дисертацію "Дослідження до теорії кліничної рефракції ока." Автор 260 наукових праць, в тому числі 4 монографій. Науковий напрямок - офтальмологічна оптика, інтраоку лярна корекція, короткозорість: патогенез і хірургічна корекція. Під його керівництвом виконані 3 докторських та 22 кандидатських дисертацій. Учні - професори К.П.Павлюченко, З.Ф.Веселовська, Ю.М.Кондратенко, Г.Д.Алієв. Має більше 30 авторських винаходів, а також закордонні патенти. Розробив нові моделі штучних кришталиків. Засновник Київського центру мікрохірургії ока (1988).Впровадив в Україні інтраокулярну корекцію. Нагороджений орденом Дружби народів, За заслуги ІІІ ст.(1998). Головний офтальмолог МОЗ України (1978).

СІВАЧЕНКО Тамара Порфиріївна (1923) - лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1972), Заслужений діяч науки і техніки (1979), доктор медичних наук (1967), професор (1968), завідуюча кафедрою медичної радіології (з 1991 р. - радіацій ної медицини) - 1966-1993. В 1947 р. закінчила Київський медичний інститут. В 1967 р. захистила докторську дисертацію "Діагностичне та лікувальне використання радіоактивних ізотопів йоду при захворюваннях щитовидної залози." Автор 380 наукових праць, в тому числі 7 монографій. Науковий напрямок -розробка методик і апаратури для радіонуклідної діагностики, променеве лікування онкологічних хворих, вивчення клінічних аспектів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Під її керівництвом виконані 6 докторських та 41 кандидатських дисертацій. Нагороджена трьома орденами "Знак Пошани", Почесною грамотою Президії Верховної Ради України. Відмінник охорони здоров'я. Видатна людина 97-го року. Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

СИМОРОТ Микола Іванович (1928) - Заслужений працівник народної освіти України (1998), доктор медичних наук (1972), професор (1974), завідуючий кафедрою топографічної анатомії і оперативної хірургії (1991-1997), завідуючий курсом топографічної анатомії і оперативної хірургії (1997). В 1953 р. закінчив Львівський медичний інститут. В 1972 р. захистив докторську дисертацію "Кровеносна система шлунково-кишкового тракту при резекціях шлунку та гастректоміях". Вихованець наукової школи акад. В.В.Кованова. Автор 185 наукових праць, в тому числі 1 монографії та 4 учбових посібників. Науковий напрямок - морфо-функціональні обгрунтування оперативних втручань на органах черевної порожнини, органоспецифічні особливості перебігу раневого процесу та пошук адекватних шляхів його регуляції. Під його керівництом виконані 1 докторська та 5 кандидатських дисертацій. Нагороджений медалями, відмінник охорони здоров'я.

СКРИПНИЧЕНКО Дмитро Федорович (1921-1994) - лауреат Державної премії України (1986), доктор медичних наук (1956), професор (1957), завідуючий кафедрою хірургії - 1 (1864-1988). В 1943 р. закінчив Петербурзьку Військово - медичну академію. В 1956 р. захистив докторську дисертацію "Хірурчне лікування бронхоектатичної хвороби ". Учень проф. В.І.Стручкова. Автор понад 300 наукових праць, в тому числі 20 монографій. Науковий напрямок - торакальна хірургія, хірургія органів черевної порожнини, судинна хірургія, ендокринна хірургія, хірургія підгруднинної залози, організація хірургічної допомоги. Під його керівництвом виконані 3 докторських і 34 кандидатських дисертації. Учні - професори Д.І.Кривицький, М.Ф.Мазурик, В.І.Мамчич, М.М.Шевнюк, К.А.Циберне. Учасник Великої Вітчизняної війни. Головний хірург і начальник медичної служби з'єднання партизанських загонів під командуванням С.А.Ковпака і П.П.Вершигори (1943-1844), помічник начальника і хірург евакопункту 1-го Білоруського фронту (1944), начальник гарнізонного хірургічного відділення (Сталінград, 1944-1945). Нагороджений орденами Леніна, Вітчизняної війни 1 го ст., Знак Пошани, Віртуті Мілітарі (Польща), медалями. Член Міжнародної асоціації хірургів.

ТІТОВ Іван Трохимович (1875-1953) - акад. АН Білорусії, доктор медицини (1912), професор (1915), завідуючий кафедрою патологічної анатомії (1922-1924). Закінчив медичний факультет університету Св. Володимира. В 1912 р. захистив докторську дисертацію "О влияинии сыворотки тиреодэктомированных животных на функцию щитовидной железы". Учень проф.В.К.Високовича.

ТИМОФЕЄВ Олексій Олександрович (1951) - Заслужений діяч науки і технікеи України (2002), доктор медичних наук (1990), професор (1990), завідуючий кафедрою щелепно-лицевої хірургії (1990). В 1973 р. закінчив Київський медичний інститут. В 1988 р. захистив докторську дисертацію "Діагностика, лікування та профілактика гострих одонтогенних запальних захворювань м'яких тканин". Учень проф. О.М.Солнцева. Автор 157 наукових праць, в тому числі 2 монографій і 4 підручників. Науковий напрямок - пластична хірургія, пухлини щелепно-лицевої діянки, травматичні пошкодження, імплантологія. Під його керівництвом виконані 4 кандидатських дисертації.

ТИМОШЕНКО Леонід Васильович (1921) - чл.-кор. АМН СРСР (1974, з 1991 р. - чл.-кор. АМН Росії, 1992 р. - АН України, з 1993 р. - чл.-кор. АМН України), доктор медичних наук (1963), професор (1963), завідуючий кафедрою акушерства і гінекології (1971) В 1948 р. закінчив Київський медичний інститут. В 1963 р. захистив докторську дисертацію "Нейро-гуморальна регуляція скоротливої діяльності матки та її корекція". Вихованець школи проф.Г.Ф.Писемського, проф. С.П.Виноградової, акад. А.П.Ніколаєва, чл.-кор. АН України О.Ю.Лур'є. Автор 547 наукових праць, в тому числі 20 монографій. Науковий напрямок - функціональний стан системи адаптації у вагітних та гінекологічних хворих в нормі та патології. Під його керівництвом виконані 20 докторських і 80 кандидатських дисертацій. Почесний член наукових товариств Чехословаччини (1976), Болгарії (1977), Румунії (1978), Угорщини (1981), Югославії (1988). Учасник оборони м. Києва. Має 12 державних нагород. Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

ТОКАР Анатолій Володимирович(1936) - лауреат Державної премії України (1984), Заслужений діяч науки і техніки України (1993), доктор медичних наук (1971), професор (1980), завідуючий кафедрою геронтології (1991). В 1959 р. закінчив Київський медичний інститут. В 1971 р. захистив докторську дисертацію "Артеріальна гіпертонія і вік (питання гемодинаміки)". Учень проф. А.Л.Міхньова і акад.Д.Ф.Чеботарьова. Автор 200 наукових праць, в тому числі 6 монографій. Науковий напрямок - артеріальний тиск та функція серця і вік (в нормі і патології), біологічний вік людини та вікозалежна патологія, медико-соціальні проблеми постаріння населення. Під його керівництвом виконані 17 кандидатських дисертацій. Голова Вченої Ради МОЗ України (1992), головний геріатр МОЗ України (1977).

ТРІЩИНСЬКИЙ Анатолій Іванович (1923) - Заслужений діяч науки України (1983), лауреат Державної премії України (2000), лауреат премії ім. Паладіна (1985), доктор медичних наук (1963), професор (1964), завідуючий кафедрою анестезіології (1967-1996). В 1950 р. закінчив Вінницький медичний інститут. В 1963 р. захистив докторську дисертацію "Знеболювання та забезпечення безпеки операцій на відкритому серці з штучним кровообігом". Учень проф. Г.Д.Дінабург, акад. М.М.Амосова. Автор більше 400 наукових праць, в тому числі 7 монографій. Науковий напрямок - лікування гострого та хронічного больового синдрому, клінічно-фізіологічні і клініко-фармакологічні аспекти загального та регіонального знеболювання, клініко-фізіологічні, діагностичні аспекти та інтенсивна терапія тяжких гнійно-запальних процесів і сепсису. Засновник і фундатор вітчизняної наукової анестезіології та інтенсивної терапії, організатор системи анестезіологічної служби в Україні. Головний анестезіолог МОЗ України (1966). Голова правління наукового товариства анестезіологів України (1964). Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапору, Дружби народів, За заслуги ІІІ ст.(1998), медалями.

ФІАЛКОВ Яків Анатолієвич (1885-1958) - чл.-кор. АН України (1945), доктор фармацевтичних наук (1941), професор (1941), завідуючий кафедрою фармацевтичної хімії (1939-1953). В 1925 р. закінчив Київський політехнічний інститут. Докторський ступінь присуджено без захисту дисертації (1941). Автор 217 наукових праць, в тому числі 11 монографій і підручників. Науковий напрямок - хімія комплексних сполук. Засновник центру наукових досліджень з хімії комплексних сполук і застосуванню радіоактивних ізотопів в Україні. Під його керівництвом виконані 3 докторських та 32 кандидатських диертації. Учні - В.П.Крамаренко, А.І.Генгрінович, Л.І.Рапопорт. Лауреат премії Д.І.Менделеєва.

ФРОЛОВ Аркадій Федорович (1931) - чл.-кор. АН України (1992), чл.-кор.АМН України (1993), чл.-кор. АМН Росії (1991), Заслужений діяч науки і техніки України (1980), доктор медичних наук (1971), професор (1981),завідуючий кафедрою епідеміології (1992-2000). В 1954 р. закінчив Київський медичний інститут. В 1971 р. захистив докторську дисертацію "Онкогенні властивості деяких інфекційних вірусів". Учень проф. Г.Г.Хоменко, акад. Л.В.Громашевського. Автор 490 наукових праць, в тому числі 9 монографій та посібників. Науковий напрямок -проблеми персистенції вірусів та її роль в інфекційному і епідемічному процесах. Засновник наукової школи в цій галузі в Україні. Під його керівництвом виконані 11 докторських та 32 кандидатських дисертацій. Директор Київського НДІ інфекційних хвороб, епідеміологіі і мікробіології ім. акад. Л.В.Громашевського МОЗ України (....-....). Нагороджений Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України. Лауреат премії О.В.Палладіна (1994).

ФУРКАЛО Микола Кузьмич (1923) - лауреат Державної премії України (1980), Заслужений діяч науки і техніки України (1988), доктор медичних наук (1970), професор (1972), завідуючий кафедрою функціональної діагностики (1978-1993). В 1953 р. закінчив Івано-Франківський медичний інститут. В 1970 р. захистив докторську дисертацію "Деякі нейрогуморальні та метаболічні фактори в розвитку атеросклерозу і коронарної недостатності." Учень акад. Д.Ф.Чеботарьова. Автор більше 300 наукових праць, в тому числі 7 монографій. Науковий напрямок - атеросклероз та ішемічна хвороба серця. Під його керівництвом виконані 6 докторських та 26 кандидатських дисертацій. Директор НДІ кардіології ім. акад.М.Д.Стражеско (1974-1989).