НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ післядипломної освіти імені П.Л.ШУПИКА

Сторiнка: 2





ЗНАМЕНСЬКИЙ Володимир Олексійович (1929-1997) - Лауреат Державної премії СРСР (1989), доктор медичних наук (1969), професор (1979), завідуючий кафедрою епідеміології (1974-1976), мікробіології (1976-1997). В 1953 р. закінчив С.-Петербурзьку Військово -морську медичну академію. В 1968 р. захистив докторську дисертацію "До питання про етіологію далекосхідної скарлатиноподібної лихоманки" (представлялась як кандидатська). Автор 176 наукових праць, в тому числі 3 монографій, 3 учбових посібників. Науковий напрямок - природньо-осередкові і особливонебезпечні інфекції, еволюція збудників інфекційних хвороб, розробка комплексних біосорбційних лікарських препаратів. Під його керівництвом виконані одна докторська та 9 кандидатських дисертацій. Засновник наукової школи: нові принципи корегування нормальної мікрофлори організму. Розробив два лікарських препарати (імосгент, ентеросгель). Автор 12 винаходів. Нагороджений медалями.

ЗОЗУЛЯ Іван Савович (1939) - Заслужений діяч науки і техніки України (1998), лауреат Державної премії України (1993), академік Академії наук вищої школи (1993), доктор медичних наук (1991), професор (1992), завідуючий кафедрою швидкої та невідкладної медичної допомоги (1992). В 1965 р. закінчив Чернівецький медичний інститут. В 1990 р. захистив докторську дисертацію " Реабілітація хворих з неврологічними проявамии гіпертонічної хвороби". Учень проф. Д.І.Панченка, Є.Л.Мачерет. Автор 243 наукових праць, в тому числі п'яти монографій, 10 учбових посібників, 13 винаходів та патентів. Науковий напрямок - діагностика, лікування та профілактика судинних та запальних захворювань головного мозку,черепномозкової та спінальної травми, захворювань периферичної нервової системи, вивчення уражень нервової системи після аварії на ЧАЕС, надання швидкої та невдкладної медичної допомоги хворим та потерпілим. Відмінник охорони здоров'я, нагороджений медалями. Головний редактор журналу "Ураїнський медичний часопис" (1997), член редакційної ради журналів "Лікарська справа" (1996), "Вісник невропатолога і психіатра" (1995), член президії Вченої медичної ради МОЗ України, республіканського товариства невропатологів, психіатрів та наркологів. Проректор з наукової роботи (1991).

ІСЬКІВ Богдан Григорович (1936) - Заслужений працівник народної освіти України (1993), доктор медичних наук (1989), професор (1992), завідуючий кафедрою оториноларингології (1991). В 1960 р. закінчив Львівський медичний інститут. В 1989 р. захистив докторську дисертацію "Меатотимпанопластика у хворих на хронічний гнійний середній отит (ХГСО)". Учень проф. О.С.Коломійченка, О.А.Євдощенко. Автор 96 наукових праць,2 винаходів, 42 рацпропозицій,навчального посібника. Науковий напрямок - фундаментальні експериментально-гістологічні дослідження моделі тимпанопластики, імунологічні дослідження при патології ЛОР-органів, новий напрямок в слухополіпшувальній мікрохірургії - меатотимпанопластика, кріохірургія при хронічних захорюваннях і пухлинах ЛОР - органів, діагностика та лікування ХГСО та отогенних внутрічерепних ускладнень. Під його керівництвом виконані 4 кандидатські дисертації. Віце-президент Українського наукового товариства трансплантологів, голова правління наукового товариства отоларингологів м.Києва і Київської області,член редколегії "Журналу вушних, носових та горлових захворювань".

КАЛЮЖНИЙ Денис Миколайович (1900-1976) - чл.-кор. АМН Росії (1961), Заслужений діяч науки України (1964), доктор медичних наук (1954), професор (1957), завідуючий кафедрою комунальної гігієни (1946-1970). В 1926 р. закінчив Харківський медичний інститут. В 1954 р. захистив докторську дисертацію "Гигиеническая оценка загрязнения атмосферного воздуха выбросами предприятий черной металлургии и мероприятия по его оздоровлению". Учень акад.О.М.Марзеєва. Автор понад 250 наукових праць, в тому числі 24 монографій. Науковий напрямок - гігієнічні основи перебудови сіл в Україні. Засновник наукової школи в галузі охорони атмосферного повітря. Під його керівництвом виконані 16 докторських та 22 кандидатських дисертацій. Учні - професори О.Г.Волощенко, Ю.Д.Думанський. Учасник Великої Вітчизняної війни. Нагороджений орденами Вітчизняної війни I та II ст., Трудового Червоного Прапору, Червоної Зірки, чехословацьким орденом "Бойовий Хрест", медалями.

КАЛЮЖНА Лідія Денисівна (1939) - Заслужений діяч науки і техніки України (1998), доктор медичних наук (1990), професор (1992), завідуюча кафедрою дитячої дерматовенерології (1986-1993),дерматовенерології (1993). В 1962 р. закінчила Київський медичний інститут. В 1990 р. захистила докторську дисертацію "Клініко-імунологічне обгрунтування неспецифічної імунокорекції атопічного дерматиту". Учениця проф. К.А.Калантаєвської. Автор 150 наукових праць, в тому числі 4 монографій. Науковий напрямок - патогенез та лікування алергодерматозів, захворювань волосся, сифілісу. Під її керівництвом виконані 5 кандидатських дисертацій.

КАЛЬЧЕНКО Іван Іванович (1904 - 1976) - Заслужений діяч науки України (1951), доктор медичних наук (1943), професор (1944), завідуючий кафедрою хірургії -2 (1952 -1975). В 1929 р. закінчив Ростовський медичний інститут. В 1943 р. захистив докторську дисертацію " Травматичні пошкодження нервових стволів, пластика їх та тубаж". Вихованець школи проф.П.М.Напалкова. Автор 130 наукових праць, в тому числі 4 монографій. Науковий напрямок - хірургічна гастроентерологія.Під його керівництвом виконані 30 докторських та кандидатських дисертацій. Засновник школи хірургічної гастроентерології. Учні - професори П.В.Лис, В.П.Хохоля. Нагороджений орденом Знак Пошани, Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України, медалями. Директор Київського інституту удосконалення лікарів (1944-1957).

КЛІМОВ Костянтин Михайлович (1901-1957) - лауреат Державної премії (1953), доцент (1952), завідуючий кафедрою ортопедії та травматології (1952 -1957). В 1925 р. закінчив Астраханський медичний інститут. Учень проф.О.Г.Єлецького. Автор біля 30 наукових праць. Науковий напрямок - лікування несправжніх суглобів, дефектів та зламів кісток. Вніс вагомий внесок у розробку реконструктивно-відновлюваних операцій на суглобах, профілактику травматизму. Засновник наукової школи. Учні - професори Є.Т.Скляренко, Є.П.Меженіна.

КНИШОВ Генадій Васильович (1934) - лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1988), Заслужений діяч науки і техніки України (1994), академік АМН України (1994), доктор медичних наук (1975), професор (1984), завідуючий кафедрою серцево - судинної хірургії (1992). В 1958 р. закінчив Донецький медичний інститут. В 1975 р. захистив докторську дисертацію "Хірургічне лікування ревматичних пороків мітрального клапану". Учень проф. М.М.Амосова. Стажувався в провідних клініках США і Великобританії. Автор 250 наукових праць,9 винаходів. Науковий напрямок - удосконалення хірургічного лікування набутих вад серця,ішемічної хвороби серця та складних порушень серцевого ритму.Першим в Україні впровадив і удосконалив операції аорто-коронарного шунтування, лікування серцевих тахіаритмій. Під його керівництвом виконані більше 20 докторських і кандидатських дисертацій. Директор Київського НДІ серцево - судинної хірургії (1988). Президент Асоціації серцево-судинних хірургів України. Нагороджений орденом Знак Пошани, Почесною Грамо тою Президії Верховної Ради України, медаллю.

КОВАЛЕНКО Володимир Миколайович (1949) - Заслужений діяч науки і техніки України (1998), чл.-кор. АМН України (2002), доктор медичних наук (1982), професор (1983), завідуючий кафедрою терапії і ревматології (1991). В 1972 р. закінчив Дніпропетровський медичний інститут. В 1982 р. захистив докторську дисертацію "Клініко-іструментальна діагностика ранніх стадій серцевої недостатності при захворюваннях серцево-судин ної системи". Учень проф. В.М.Дзяка. Автор біля 300 наукових праць, в тому числі 10 монографій і 1 посібника. Науковий напрямок -діагностика та лікування серцево-судинних, а також ревматичних хвороб з аутоімунними та імунокомплексними механізмами розвитку. Під його керівництвом виконані 8 докторських та 22 кандидатських дисертацій. Головний терапевт (1990) і ревматолог (1991) МОЗ Ук раїни. Керівник Українського ревматологічного центру (1991). Президент асоціації ревматологів України (1993), член Європейської (1995) та Всесвітньої (1997) антиревматичних ліг. Директор НДІ кардіології ім.М.Д.Стражеско (1998). Нагороджений орденом "За заслуги" ІІІ ст.(1999).

КОЛОМІЙЧЕНКО Михайло Сидорович (1892- 1973) - Залужений діяч науки України (1954), професор (1936, без захисту докторської дисертації), завідуючий кафедрою хірургії-2 (1936-1950). В 1919 р. закінчив медичний факультет Київського університету. Учень проф. Є.Г.Черняхівського, М.М Волковича, акад. О.П.Кримова. Автор більше 130 наукових праць, в тому числі 5 монографій. Науковий напрямок - хірургія стравоходу, шлунку, підшлункової залози, невідкладна допомога6 зокрема патології стравоходу. Першим в Укрвіні виконав складні пластичні операції по сторенню штучного стравоходу з тонкої та товстої кишок. Учасник Великої Вітчизняної війни. Нагороджений двома орденами Леніна, двома орденами Трудового Червоного Прапору, орденами Вітчизняної війни I та II ст., Жовтневої революції, Знак Пошани, медалями.

КОЛОМІЙЧЕНКО Олексій Сидорович (1898-1973) - Заслужений діяч науки України (1955), чл.-кор. АН України (1967), доктор медичних наук, професор (1944), завідуючий кафедрою оториноларингології (1944-1966). В 1924 р. закінчив медичний факультет Київського університету. В 1944 р. захистив докторську дисертацію "Отогенні абсцеси мозку". Учень проф. С.О.Ставракі, М.Я.Харшака. Автор понад 200 наукових праць. Науковий нарямок - боротьба зі злоякіними пухлинами та оператине лікування отосклерозу, застосування ультразвуку та лазеру в ЛОР-практиці. Під його керіництвом виконані 22 докторських та 38 кандидатських дисертацій. Учні - професори О.А.Євдощеко, І.А.Курилін,С.І.Мостовий,В.А.Гукович.Головний отоларинголог МОЗ України (1953-1972).

КОМІСАРЕНКО Василь Павлович (1907-1993) - акад. АН України (1951), доктор медичних наук (1941), професор (1942), Заслужений діяч науки (1960), лауреат Державної премії України (1976). Засновник Київського НДІ ендокринології. В 1944 р. - директор Київського інституту удосконалення лікарів.

КОХАНЕВИЧ Євгенія Вікторовна (1929) - Заслужений лікар України (1993), доктор медичних наук (1972), професор (1985), завідуюча кафедрою акушерства і гінекології-3 (1980). В 1954 р. закінчила Вінницький медичний інститут. В 1972 р. захистила докторську дисертацію "Світлова та флуоресцентна кольпоцервікоскопія, гістохімічні та цитогенетичні паралелі в діагностиці передпухлинних станів та раку шийки матки". Учениця чл. -кор. АМН СРСР проф. О.Ю.Лур'є, проф. І.Т.Шевченка. Автор 254 наукових праць, в тому числі 5 монографій. Науковий напрямок - патологія шийки матки, вагітність і пологи, онкогінекологія, невиношування вагітності, генітальний ендометріоз. Засновник Київської школи онкогінекології. Під її керівництвом виконано 15 кандидатських ди сертацій. Заслужений винахідник СРСР.

КРИШТОПА Борис Павлович (1938) - Заслужений лікар України (1982), доктор медичних наук (1986), професор (1988), завідуючий кафедрою управління охороною здоров'я (1986). В 1961 р. закінчив Київський медичний інститут. Працював завідуючим Сумським обдздороввідділом (1968-1972), заступником міністра охорони здоров'я України (1974-1978), керівником групи радників МОЗ СРСР в Республіці Афганістан (1978-1981). В 1985 р. захистив докторську дисертацію "Наукові та організаційні обгрунтування розвитку охорони здоров'я в Демократичній Республіці Афганістан з використанням радянського досвіду". Учень проф. П.Л.Шупика, О.А.Грандо. Автор більше 100 наукових праць, в тому числі 5 монографій. Науковий напрямок - організація і управління системою охорони здоров'я, історія медицини України. Під його керівництвом виконані 5 докторських і 8 кандидатських дисертацій. Нагороджений орденами "За заслуги" (1998), Знак Пошани, медалями. Учасник війни.

ЛАЗАРЄВ Олександр Захарович (1870-1951) - заслужений діяч науки України (1941), професор (1922), завідуюий кафедрою дитинства старшого віку (педіатрії) - 1930-1951. Основний науковий напрямок - дитяча фтизіатрія. Автор першої в Україні монографії з проблем туберкульозу дитячого віку. Один з засновників Київського інституту удосконалення лікарів (1918).

ЛАЙКО Андрій Афанасійович (1936) - Заслужений лікар України (2002), доктор медичних наук (1988),професор (1991), завідуючий кафедрою дитячої отоларингології (1989) В 1959 р. закінчив Івано-Франківський медичний інститут. В 1988 р. захистив докторську дисертацію "Рецидивуючий середній отит". Учень проф. С.І.Мостового. Автор понад 100 наукових праць, в тому числі 2 монографій, підручника, двох навчальних посібників, шість винаходів, в т.ч.одного патента, 50 рацпропозицій. Науковий напрямок - діагностика і лікування запальних процесів вуха у дітей.Розроблені основні принципи абластики при операціях з приводу раку гортані. Сформульовані і впроваджені в практику методи діагностики і лікування рецидивуючих і хронічних середніх отитів у дітей. Підготував 1 доктора медичних наук. Головний дитячий отоларинголог МОЗ України (1975). Відмінник охорони здоров'я.

ЛАСИЦЯ Ольга Іларіонівна (1938) - Заслужений діч науки і тенхніки України (2001), доктор медичних наук (1983), професор (1988), завідуюча кафедрою педіатрії - 1 (1987). В 1961 р. закінчила Одеський медичний інститут. В 1982 р. захистила докторську дисертацію "Клініко-імунологічні особливості астматичного бронхіту у дітей". Вихованець наукової школи чл.-кор. АМН Росії О.М.Хохол. Автор 170 наукових праць, в тому числі 7 монографій. Науковий напрямок - дитяча алергологія і пульмо логія. Під її керівництвом виконані 4 кандидатських дисертації. Головний дитячий алерголог МОЗ України (1982), голова Київської обласної асоціації педіатрів. Нагороджена медаллю. Відмінник охорони здоров'я.

ЛЕВЕНЕЦЬ Віталій Миколайович (1930) - лауреат Державної премії України (1997),Заслужений діяч науки і техніки України (1989), доктор медичних наук (1970), професор (1972), завідуючий кафедрою ортопедії, травматології та опікової хвороби (1974). В 1954 р. закінчив 2-й Московський медичний інститут. В 1969 р. захистив докторську дисертацію "Костно-хрящевая гомопластика тазобедренного сустава". Учень чл.-кор. АМН Росії проф. Ф.Р.Богданова. Автор 247 наукових праць. Науковий напрямок - деформуючий артроз, асептичний некроз, пошкодження та захворювання суглобів, реконструктино-відновна хірурія, ендопротезування суглобів, трансплантологія, профілактика гнійних ускладнень. Підготував 17 докторів та кандидатів медичних наук. Учні - професори Г.І.Герцен, С.І.Писларь, В.А.Сизов, В.В.Пляцко. Декан хірургічного факультету (1974-1983), проректор з лікувальної роботи (1983-1989)

ЛУР'Є Олександр Григорович (1878-1953) - Заслужений діяч науки (1949), доктор медицини (1916), професор, перший завідуючий кафедрою дерматовенерології (1921-1949). Закінчив медичний факультет університету Св.Володимира (1904). Автор понад 100 наукових праць.